Війна в Сирії, що почалася у 2011 році, залишила по собі нищівну спадщину
Я архітектор, навчався у Хомсі в Сирії — третьому за величиною місті після Алеппо та Дамаска. Я приїхав до Великобританії у 2011 році, щоб продовжити післядипломну освіту, маючи на меті потім викладати в університеті у себе вдома. І відтоді через війну я не мав змоги повернутися до своєї країни понад тринадцять років.
Наразі я є науковим співробітником Британської академії в Оксфордському університеті, де досліджую вплив конфліктів на архітектуру, а також цікавлюсь питаннями вигнання і мистецтва та культури. В університеті я також викладаю курс у Центрі досліджень біженців про насильство і міста: від руйнування до відновлення.
Що сталося з вашим рідним містом під час війни в Сирії?
Хомс став відомим як столиця революції — через протести, які відбувалися в місті. Попри всю жорстокість режиму Асада, який придушував ці протести й влаштовував масові вбивства, люди все одно виходили на вулиці протестувати. Тому Хомс здобув репутацію міста повстанців. Але за свій бунт він був розділений, розбомблений, а різні частини міста перебували в облозі уряду Асада, бо в певних районах були активні повстанці.
Врешті уряд почав розміщувати у висотних будинках по місту снайперів. Два найвищі будинки в Хомсі, які ще будувалися, коли почалася революція, стали відомі як вежі смерті — снайпери обстрілювали звідти різні частини міста. Люди, які залишилися в Хомсі, опинилися в центрі бойових дій, жили в обложених районах, де навіть базові потреби в їжі та воді були величезною проблемою.
Понад половину районів міста було сильно зруйновано. І приблизно чверть районів були зруйновані частково, згідно зі звітами ООН. Це означає, що Хомс став містом руїн, де цілі квартали залишилися без своїх громад — навіть на момент нашого інтерв’ю.